Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
змахувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
змахувати — змахую, Св. Махаючи, позбутись пороху … Словник лемківскої говірки
зганяти — я/ю, я/єш, зго/нити, ню/, ниш, недок., зігна/ти і розм. зогна/ти, зжену/, зжене/ш, док., перех. 1) Примушувати полишити певне місце; проганяти. || Примушувати переселятися звідки небудь. || Виганяти кого небудь із двору, дому і т. ін. 2) Скидати … Український тлумачний словник
змахнути — див. змахувати … Український тлумачний словник
змахування — я, с. Дія за знач. змахувати … Український тлумачний словник
змигати — а/ю, а/єш і зми/гувати, ую, уєш, недок., рідко. змигну/ти, ну/, не/ш, док., розм. 1) неперех. Швидким мимовільним рухом заплющувати й розплющувати очі, опускати й піднімати повіки; моргати. || Швидко й мимовільно заплющуватися і розплющуватися… … Український тлумачний словник
махати — (робити рухи, помахи чимось у повітрі; помахом подавати знак наблизитись, виконати якусь дію тощо), вихати, віяти, маяти, сиґналити; змахувати, змахнути (робити рух знизу вгору); баламкати (недбало); виляти, вильнути (чим), вихляти (чим про собак … Словник синонімів української мови
скидати — I = скинути 1) (кидати кого / що н. униз / з чогось), опускати, опустити, зіштовхувати, зіштовхнути; змахувати, змахнути (рукою); валити, звалювати, звалити (що н. велике, важке); звергати, зверг(ну)ти (із силою) 2) (одяг, взуття, щось пов язане … Словник синонімів української мови
